Антикорупційна прокуратура має намір просити суд зменшити суму збитків у справі Труханова
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) має намір попросити суд знизити суму збитків у справі про продаж заводу «Краян», фігурантом якої є мер Одеси Геннадій Труханов.
Про це повідомляють в САП.
Суму збитку хочуть зменшити зі 185 млн до 92 млн.
Слідство вважає, що одеський суд «розглядає справу дуже швидко», щоб ухвалити вирок до запуску антикорупційного суду (38 суддів Вищого антикорупційного суду склали присягу 11 квітня).
Труханова та інших чиновників Одеської міськради підозрюють у завданні збитків міському бюджету.
За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міськрада придбала будівлю заводу «Краян» за 185 млн грн у приватної структури, яка на початку 2016 року купила її на аукціоні, організованому ліквідатором підприємства, за 11,5 млн грн. Отримані від міської влади кошти фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності.
Прокуратура клопотала про тримання мера Одеси під вартою з можливістю застави в розмірі 50 млн грн, однак 15 лютого 2018 року суд відпустив Труханова на поруки народного депутата від Блоку Петра Порошенка Дмитра Голубова.
3 жовтня в Національному антикорупційному бюро України повідомили, що прокурори САП вручили вісьмом підозрюваним, серед яких мер Одеси, обвинувальний акт у справі заводу «Краян».
5 жовтня стало відомо, що прокуратура передала до одеського суду обвинувальний акт стосовно Труханова.
14 листопада Малиновський райсуд Одеси почав розглядати кримінальне провадження щодо Труханова та інших чиновників Одеської міськради.
САП очікує екстрадиції екс-депутата Крючкова з Німеччини
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі очікують екстрадиції в Україну підозрюваного в оборудках у енергетичній сфері колишнього народного депутата Дмитра Крючкова 15 квітня.
Про це повідомив керівник відомства Назар Холодницький.»Ми чекаємо на екстрадицію Крючкова з Німеччини 15 квітня», — сказав він.
Як відомо, колишній народний депутат і голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков був затриманий 14 квітня 2018 року на німецько-австрійському кордоні на підставі міжнародного ордера на арешт.
За версією українського слідства, Крючков є організатором схеми, через яку ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» завдали державі збитків на загальну суму понад 346 мільйонів гривень.
САП за рік відкрила справи проти 8 співробітників НАБУ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила вісім справ проти співробітників Національного антикорупційного бюро за підсумками 2018 року.
Про це поінформував очільник САП Назар Холодницький на засіданні профільної комісії 10 квітня.
Він зазначив, що до реєстру внесено 8 справ «з приводу тих чи інших правопорушень, вчинених працівниками НАБУ».
За словами прокурора, справи направлено у ДБР і внутрішній контроль.
Нагадаємо, раніше Назар Холодницький заявив, що не подаватиме у відставку у разі обрання Володимира Зеленського президентом України.
НАБУ долучило до матеріалів справи листування фігурантів розслідування Bihus.Info
Національне антикорупційне бюро України долучило до матеріалів розслідування про корупцію в оборонній сфері листування фігурантів журналістського розслідування Bihus.Info.
Про це в ефірі одного з українських каналів повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
«Я тільки вчора отримав лист від директора НАБУ, що ці матеріали вони вирішили долучити до матеріалів провадження. Вирішили це зробити тільки зараз», — сказав глава САП.
За словами Холодницька, той факт, що до матеріалів справи долучили листування, свідчить про визнання НАБУ, що ці матеріали у них були. Він додав, що Державне бюро розслідувань вже веде справу про зловживання службовим становищем керівництвом НАБУ.
«Де ці матеріали були два роки — має встановити ДБР… Перше: чому ці матеріали (листування) були приховані. Я вже розумію, чому. Тому що там було листування і детективів НАБУ, і керівництва НАБУ. І там було листування не тільки по Укроборонпрому , але і по Укрзалізниці», — сказав він.
Нагадаємо, що генпрокурор Юрій Луценко заявили, що в 2017 році прокурори направили в НАБУ 87 сторінок листування з телефону власника компанії Оптімумспецдеталь Андрія Рогози, де згадувалися прізвища всіх фігурантів журналістського розслідування Bihus.info: Андрія Рогози, Віталія Жукова, Олега Гладковського.
Директор НАБУ Артем Ситник у відповідь заявив, що в отриманих матеріалах не було листування.
У перших двох частинах розслідування журналістів програми Bihus.Info йдеться, що член РНБО Олег Гладковський, його 22-річний син Ігор і гендиректор Укроборонпрому Павло Букін причетні до корупційної схеми з виведення з української оборонки близько 250 млн гривень.
За даними журналістів, вони організували постачання оборонним підприємствам контрабандних деталей з РФ, а також з українських військових частин за цінами, завищеними в 2-4 рази.
У третій частині журналісти розповіли, що член РНБО Олег Гладковський став «смотрящим» в оборонній сфері після Революції Гідності і отримував відкати від угод свого сина.
В останній частині розслідування йдеться, що представники правоохоронних органів (Генпрокуратури, ДФС, СБУ і НАБУ) за хабарі закривали кримінальні справи проти керівників фірми Оптімумспецдеталь.
